ЗАПРОШУЄМО !

Книжкова виставка "Хай правда по світу полине..."

 

4 лютого 2024 року виповнилося 145 років від дня народження Василя Короліва-Старого – українського дитячого письменника, публіциста, громадського діяча, видавця, художника, дійсного члена Української Центральної Ради. Канадсько-український бібліотечний центр присвятив митцю книжкову виставку «Хай правда по світу полине…».

Народився Василь Королів-Старий 4 лютого 1879 року на Полтавщині у сім'ї священика. Навчався в Полтавській духовній семінарії (до речі, в одному класі разом із Симоном Петлюрою). Отримавши імператорський дозвіл на навчання у світському закладі вступив до Харківського ветеринарного інституту, який закінчив у 1902 році. Працював ветеринарним лікарем. Василь Королів-Старий брав участь в національно-революційному русі, за що був заарештований. Після звільнення з-під арешту займався журналістикою, був активним дописувачем українських газет "Рада", "Хлібороб", "Засів". У 1917 році почав працювати у київському видавництві "Час" і паралельно з цим – редактором часопису "Книгар" – першим критико-бібліографічним періодичним виданням України, яке відстоювало позиції незалежного розвитку української культури. 7 березня 1917 року В. Короліва-Старого обрали до складу членів Української Центральної Ради. У тому ж році він став членом Київського губернського виконавчого комітету Ради об'єднаних громадських організацій. Письменник був одним із фундаторів та головою Товариства шкільної освіти, членом ради Київського товариства "Просвіта". З 1919 року мешкав у Празі, спочатку як член української дипломатичної місії УНР, а потім як доцент Української господарської академії у м. Подєбрадах, поблизу чеської столиці.

Літературну діяльність розпочав в еміграції і тому практично вся вона проникнута тугою за рідним краєм. У 1920 році видав для дітей та юнацтва роман "Чмелик" про долю юнака з Полтавщини, який був змушений покинути батьківську землю, блукати по світу, зазнаючи поневірянь, але нічого кращого за рідний край так і не знайшов. Ця тема звучить в збірці оповідань «Милосердний самарянин», в казках «Нечиста сила», «Русалка-жаба», «Лісове свято» та в багатьох інших творах прозаїка. Займався образотворчим мистецтвом: малював пейзажі й картини з народного побуту, навіяні думками про Батьківщину. У 1930 році Василь Королів Старий опублікував книгу «З моїх споминів про Симона Петлюру», з яким все життя підтримував теплі стосунки і з яким свого часу плідно співпрацював у Київському губернському земстві, зокрема в питанні упорядкування могили Т. Г. Шевченка.

На експозиції до вашої уваги представлені матеріали, що розповідають про життєвий та творчий шлях письменника, котрий володів рідкісним даром надати простим речам високого символічного змісту…

Чекаємо на вас з 6 лютого по 20 березня 2024 року.

Книжкова виставка « Я бачу Україну як незламну фортецю, готову боронити себе»

 

3 лютого 2024 року відзначив свій ювілей поет, прозаїк, драматург, есеїст, перекладач, лінгвіст-кібернетик, засновник аванґардної української спілки діаспорних письменників «Нью-Йоркська група», член американської групи письменників-новаторів, співзасновник та співредактор українського літературного журналу в еміграції «Нові поезії» – Юрій Тарнавський. Йому виповнилося 90 років. До дня народження письменника Канадсько-український бібліотечний центр (діє при відділі обслуговування користувачів) підготував книжкову виставку «Я бачу Україну як незламну фортецю, готову боронити себе».

Родина Тарнавських веде своє походження з давнього козацького роду на Галичині. Народився Юрій Тарнавський у 1934 році, в сім’ї вчителів. На початку 40-х років сім’я емігрувала за кордон. Перебувала в Польщі і Німеччині, згодом, у 1952 році, виїхала до США (місто Ньюарк, штат Нью-Джерсі). Навчаючись у Технологічному університеті і закінчивши курс політехніки, майбутній письменник обрав фах інженера-електроніка за яким пропрацював майже сорок п’ять років в корпорації  IBM – найбільшого світового виробника усіх видів комп’ютерів та програмного забезпечення до них. До кола зацікавлень науковця у різні часи входили проблеми штучного інтелекту та теоретична лінгвістика. Після захисту докторської дисертації «Семантика, базована на знанні», викладав українську мову, літературу і культуру при відділенні слов’янських мов в Колумбійському університеті у Нью-Йорку.

За визначенням самого Тарнавського, незважаючи на те, що практично все своє життя йому судилося прожити поза межами України, він завжди вважав себе українцем й писав переважно українською. Шлях в вітчизняну літературу для прозаїка, поета й драматурга розпочався у 1950-х роках, коли він став одним із засновників та рушійних лідерів об'єднання українських письменників в еміґрації. Юрій Тарнавський є автором дев’ятнадцяти поетичних збірок, циклів, поем, трьох романів та численних перекладів до того ж публікував гостро полемічні мовознавчі і літературознавчі статті. В своїх творах письменник розвиває радикально нову поетику та оспівує красу та яскраву образність рідної мови.

Найкращі праці Юрія Тарнавського та біографічний матеріал про нього містить наша книжкова експозиція, на перегляд якої ми запрошуємо всіх з 5 лютого по 5 березня 2024 року. 

Інформаційна година: «Гідно пройдений шлях»

 

16 січня 2024 року в Канадсько-українському бібліотечному центрі, що діє при відділі обслуговування користувачів, відбулася інформаційна година «Гідно пройдений шлях» з нагоди 110-річниці від дня народження видатного публіциста, філософа, дослідника літератури, критика, есеїста, громадсько-політичного і культурного діяча Василя Гришка.

У 1930 році В. Гришко у Харкові розпочав свій шлях в літературу книгою повістей, але йому заборонили писати і виключили з університету (навчався в Харківському державному університеті на літературному факультеті). Далі в його житті були тюрми і калимська каторга. Це зробило В. Гришка – молодого політв’язня – активним політемігрантом. Перебуваючи в Німеччині у 1945-1949 роках опубліковував різноманітні матеріали суспільно-політичної тематики у редакціях місцевих газет.

У Сполучених Штатах Америки, в які потрапив у 1950 році, спочатку викладав українську мову у вищій військовій школі в місті Монтереї (штат Каліфорнія), потім  навчався в університеті у Сан-Франциско на факультеті з бібліотекознавства по закінченні якого отримав ступінь магістра. Працював бібліографом у Вашингтонському університеті в м. Сієтлі. В 1972 році захистив дисертацію, одержав академічний ступінь доктора філософії в галузі слов’янської філології. Досить тривалий час Василь Гришко – коментатор на Радіо «Свобода» (у Мюнхені та Нью-Йорку). Впродовж всього життя писав історичні нариси та філософські есе, присвячуючи їх Україні.

Присутні ознайомилися з творчою спадщиною Василя Гришка, із задоволенням прослухали інформацію про нашого славетного співвітчизника, котрий через складні обставини опинився за межами рідної землі, але ніколи її не забував, жив нею і для неї…

Книжкова виставка "Співець української ідеї життя"

 

12 січня 2024 року виповнюється 130 років від дня народження видатного публіциста, філософа, громадсько-політичного та культурного діяча, ідеолога українського націоналізму, активного борця за Незалежність України у ХХ столітті – Юліана Вассияна. З нагоди цієї події Канадсько-український бібліотечний центр, що діє при відділі обслуговування користувачів, підготував книжкову виставку «Співець української ідеї життя».

Народився Юліан Вассиян в 1894 році в селищі Колоденці Кам’янко-Буського району Львівської області в родині шкільного вчителя. Початкову освіту здобув в Академічній гімназії у Львові, після закінчення якої студіював філософію у Львівському університеті. Під час Першої світової війни та української революції 1917-1921 років – старшина Легіону Українських січових стрільців та Української Галицької армії. Після звільнення з польського табору для військовополонених у 1924 році є одним із організаторів та провідних членів Групи української національної молоді, а з 1926 року – її голова. Продовжив навчання в Карловому університеті на філософському факультеті в Празі, по закінчені якого отримав науковий ступінь доктора філософії. За приналежність до ОУН був заарештований, відбував покарання в польський в’язниці та в німецькому концтаборі. Після Другої світової війни Вассиян виїхав спочатку до міста Діллінген (Австрія) де працював вчителем, потім до Чикаго (США), де публікував статті у часописі «Самостійна Україна» та в журналі «Розбудова держави».

Повне уявлення про творчість Ю. Вассияна можуть дати його твори, які представлені на експозиції. Передусім це праці, у яких автор виклав і розвинув філософсько-ідеологічні засади українського націоналізму: «Степовий Сфінкс», «Мистець із землі зроджений», «Програма виховання в ОУН», «Одиниця і суспільство», «Ідеологічні основи українського націоналізму» та інші. Значну увагу приділено матеріалам про життєвий шлях митця, а також спогадам соратників та однодумців про постать Вассияна.

Ознайомившись із творчою спадщиною філософа, мислителя та публіциста, без перебільшення, можна стверджувати, що Ю. Вассиян – одна із найвизначніших  особистостей в історії української діспоріани ХХ століття. Його могутній інтелект, прозорливість, глибинний історіософізм визначали в минулому й характеризуватимуть у майбутньому високий рівень розвитку вітчизняної суспільно-політичної думки, а нащадки з вдячністю згадуватимуть ім’я Юліана Вассияна в пантеоні славетних імен героїв України.

Книжкова виставка діятиме з 11 січня по 2 лютого 2024 року.