Літературний вечір-спогад "Серце, віддане слову: Улас Самчук - голос української діаспори"

21 лютого 2025 року в Канадсько-українському бібліотечному центрі відбувся літературний вечір-спогад «Серце, віддане слову: Улас Самчук – голос української діаспори» з нагоди 120-річниці від дня народження видатного українського письменника, редактора, політичного та громадського діяча в еміграції.

Постать Уласа Самчука у вітчизняному письменництві унікальна і неповторна. З-поміж літературних жанрів прозаїк надавав перевагу повістям, оповіданням, мемуарам, статтям, але він також є автором шістнадцяти романів – шістнадцяти історичних, монументальних праць, що зображують на своїх сторінках широку панораму соціальних зрушень в українському суспільстві впродовж тривалого часу. На думку багатьох літературознавців, подібний випадок у світовій літературній практиці єдиний – Гомер із його «Одіссеєю» та «Іліадою». На цій підставі критики називали прозаїка «Гомером ХХ століття». За створення трилогії «Волинь» ім'я письменника висувалося на здобуття Нобелівської премії, а у романі «Марія» Улас Самчук першим відтворив найбільшу трагедію за всю історію рідного народу – Голодомор 1932-1933 років…

Заперечення зла в людині і в людській спільноті, ствердження вічного прагнення душі до велетенських проявів, до ідеально світлих сфер, тверда й непохитна віра в перемогу добра над злом, глибока і щира туга за Батьківщиною, переконання в її неминучому Воскресінні – такі найголовніші мотиви творів майстра і саме на них закцентувала увагу присутніх у своїй презентації «Хочу бути літописцем українського простору» спікер заходу – кандидат філологічних наук, доцент кафедри педагогіки та суспільних наук Полтавського університету економіки і торгівлі – Віта Василівна Сарапин. 

Аудиторія – здобувачі освіти Полтавського державного медичного університету та місцева громадськість, скориставшись можливістю послухати розповідь пані Сарапин, відкрили для себе маловідомі грані творчості видатного класика української літературі в екзилі (еміграції). 

Гостя навела та прокоментувала ряд доволі несподіваних фактів з життя видатної постаті за кордоном, чим зацікавила молодь та спонукала її до вивчення надзвичайно великого й важливого пласту вітчизняної науки, освіти, культури під назвою «українська діаспора». Сприяла молодому поколінню у цьому також книжкова виставка «Улас Самчук – нескорений дух» на котрій була відображена письменницька спадщина митця, зокрема рідкісні екземпляри книг та матеріали, вміщені у періодичних виданнях, що побачили світ ще за життя автора (часописи «Нові дні», «Нове життя», «Визвольний шлях», «Сучасність», «Листи до приятелів»). 

Запропоновані до перегляду примірники знаходяться у фонді Канадсько-українського бібліотечного центру (створений у 2002 році спільними зусиллями "Товариства приятелів України" міста Торонто). На полицях представлені літературознавчі розвідки, дослідження, нариси, есе, мемуари, а також спогади письменника про своїх друзів та колег-однодумців. Цікаво відзначити, що експозиція залишила приємні враження у слухачів – за відгуками присутніх «проза Уласа Самчука – це своєрідна епопея українського народу, сповнена трагізму, але водночас і віри в майбутнє». Тому ознайомившись з творчим доробком майстра художнього слова стає зрозумілим той факт, чому твори українських поетів, прозаїків та драматургів вважаються у світі неперевершеними перлинами літературного мистецтва…

Наприкінці зустрічі аудиторія щиро подякувала Віті Віталіївні Сарапин за змістовну та пізнавальну розповідь.