Лекція "Сміливі завжди мають щастя"

7 жовтня 2026 року у приміщенні Полтавського базового медичного фахового коледжу відбулася лекція «Сміливі завжди мають щастя», присвячену 120-річчю від дня народження Івана Багряного (1906-1963) – українського поета, прозаїка, драматурга, публіциста, громадсько-політичного діяча доби еміграції. Захід організований Канадсько-українським бібліотечним центром (відділ обслуговування користувачів) Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І.П. Котляревського. Спікер зустрічі – Віра Мелешко – філолог, доцент кафедри української літератури Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. 

Іван Багряний – видатний український письменник, який є однією з найпомітніших постатей еміграційної літератури ХХ століття. Його називали літописцем свого часу і свого народу. Хоча доля склалася так, що впродовж багатьох років митець був відірваний від України, проте йому не завадило втілити в собі найкращі риси української ментальності – патріотизм, мужність, волелюбність, незламність та безмежну любов до рідного краю.

Поезія і проза Івана Багряного вражають глибиною і масштабністю мислення. У творах письменника основним суб’єктом дослідження є Людина. Людські вчинки і людські помисли, людська велич і людська мораль. Іван Багряний жив у часи, коли бути українцем, говорити правду й відстоювати власні переконання часто означало йти проти системи. Він не відступив. Не скорився. Не дозволив знищити в собі любов до України. Саме тому слово майстра сьогодні звучить особливо переконливо. Адже сміливість, про яку писав і якою жив сам письменник – це не відсутність страху, а здатність залишатися вірним собі навіть тоді, коли обставини вимагають протилежного.

Особливу увагу в доповіді Віра Мелешко закцентувала на життєвому шляху письменника і цей шлях, багато в чому, нагадує сюжети його власних творів. Вона докладно розповіла про дитячі роки Івана Багряного, перші літературні спроби, складні стосунки з радянською владою, переслідування та арешти. Спікер підкреслила, що Багряний належав до плеяди українських митців, які прагнули творити вільну національну культуру, але опинилися під тиском репресивної машини. Важливе місце у виступі посіла розмова про творчу спадщину письменника. Віра Мелешко охарактеризувала Івана Багряного як багатогранну творчу особистість, котра працювала в різних жанрах і формах. Поет, прозаїк, драматург, публіцист – у кожній з цих сфер майстер залишив помітний слід.

Лекція викликала зацікавленість у аудиторії – студентів відділення лікувальна справа, групи 211 названого закладу освіти. Підбиваючи підсумки зустрічі, пані Мелешко наголосила на неперехідній цінності творчої спадщини поета, прозаїка, драматурга для сьогодення адже головні герої його романів, повістей, оповідань закликають не миритися зі злом та непохитно вірити у свою країну. В наш час, коли нація знову зі зброєю в руках захищає право на існування й державність, пророче слово митця звучить особливо гостро, надихаючи на боротьбу та зміцнюючи віру в Перемогу.

Доповненням до заходу стала книжкова виставка, підготовлена до ювілею письменника. Експозиція об’єднала твори Івана Багряного з фондів Бібліотеки, серед яких чільне місце посідають знамениті романи «Тигролови», «Сад Гетсиманський», «Огненне коло», «Маруся Богуславка», «Буйний вітер», «Людина біжить над прірвою», поема «Антон Біда – герой труда», повість-вертеп «Розгром», збірки поезій, публіцистика та есеї еміграційного періоду. Це майже всі видання, що виходили друком за кордоном у середині ХХ століття і довгий час були недоступні українському читачеві. Значну частину виставки становлять матеріали з періодики, що містять літературознавчі розвідки, спогади про письменника, залишені його сучасниками та статті, котрі висвітлюють діяльність Івана Багряного в українській громаді за кордоном.

Атмосфера щирості та взаєморозуміння, що панувала в залі, подарувала задоволення від спілкування як спікеру так і юним слухачам. Висловлюємо щиру вдячність пані лекторці Вірі Мелешко та Полтавському базовому медичному фаховому коледжу за плідну співпраццю, гостинність і сприяння в проведенні заходу. Переконані, що такі зустрічі не лише відкривають молоді маловідомі сторінки української літератури, а й формують історичну пам'ять, національну свідомість та повагу до духовної спадщини України.