Книжкова полиця "Від пензля до пера: художник, вчений, журналіст"

15 березня 2026 року виповнюється 115 річниця від дня народження Богдана Стебельського (1911-1994) – мистецтвознавця, художника-графіка, редактора, засновника українських періодичних видань в екзилі, автора наукових праць та есе, діяча Спілки української молоді, доктора філософії, члена Наукового товариства імені Тараса Шевченка (Канада). На книжковій полиці «Від пензля до пера: художник, вчений, журналіст» Канадсько-український бібліотечний центр розмістив добірку матеріалів, присвячених життю й творчості ювіляра.

Богдан Стебельський належить до тієї рідкісної категорії людей, чия доля нагадує майстерно викарбувану гравюру: кожна лінія має сенс, кожен штрих сповнений гідності, а загальна композиція дихає незламною вірою в Батьківщину. Постать митця і вченого постає перед нами живим маніфестом інтелектуальної свободи. Життя та діяльність майстра сповнені  величної одіссеї духу, що розпочалася на мальовничій Лемківщині, гартувалася в мистецьких аудиторіях Кракова і розквітла під небом Канади, ставши невід’ємною частиною світового українства.

Богдан Ілліч Стебельський народився 15 березня 1911 року у селищі Томащівці Калуського повіту (нині Івано-Франківської області) на заході України, в родині вчителя. Після навчання в гімназії міста Самбір, виїхав до Польщі, де з відзнакою закінчив Краківську академію мистецтв (1939). В студентські роки очолював об’єднання митців «Зарево». Впродовж 1940-х років, повернувшись у Самбір, працював вчителем в різноманітних освітніх закладах міста. Через деякий час призначений директором мистецько-промислової школи в м. Яворові.

Під час Другої світової війни Богдан Стебельський разом із своїми земляками опинився в таборах для біженців у Баварії (Німеччина). Активно займався малярством і журналістикою. Його статті з  мистецтвознавства неодноразово друкувалися в часописі «Літературно-науковий вісник» та в журналі «Українське мистецтво». В 1947-48 роках Богдан Ілліч виступив співзасновником Української спілки образотворчих мистецтв у Німеччині.

Невдовзі в житті відомого діяча науки і культури сталися зміни: на початку 1949 року Богдан Стебельський емігрував до Канади. Оселився на узбережжі Тихого океану у місті Ванкувері в провінції Британська Колумбія. В 1955 році переїхав до Торонто. Саме в Канаді найповніше розкрився його талант як дослідника. Понад чверть століття Б. Стебельський був редактором додатку «Література і мистецтво» при видавництві «Гомін України». Написав ряд монографій, а також значну кількість рецензій. У 1958 році побачив світ тритомник «Історія українського мистецтва», головним редактором якого був наш видатний співвітчизник. Наприкінці 1959 року Богдан Стебельський здобув ступінь доктора філософії в Українському вільному університеті в Мюнхені.

В 60-х роках минулого століття в багатьох українських громадах постали нові потреби. Молоде покоління (нащадки переселенців, що народилися вже на теренах Країни кленового листа) виявило палке бажання відвідувати українські школи з українською мовою викладання аби краще знати й розуміти історію і культуру рідної землі своїх батьків, дідів та прадідів, що лишилась там – за океаном. Богдан Стебельський одним із перших посприяв якнайшвидшому втіленню цієї мрії в реальність. Разом із своїми друзями-однодумцями митець заснував Курси українознавства імені Григорія Сковороди, на яких із задоволенням працював викладачем – читав студентам лекції з історії та теорії вітчизняної культури. Через деякий час, але вже в іншому місті – Монреалі – Стебельський засновує Курси українознавства імені Юрія Липи. Завжди повний ентузіазму, Богдан Ілліч очолив Спілку української молоді і протягом 20 років брав активну участь в організації шкільних літніх таборів.

Митець був завзятим пропагандистом всього, що мало український дух. Десятиліттями виступав ініціатором проведення численних вернісажів українського народного мистецтва в різноманітних художніх салонах США, Західної Європи і Австралії. В 1965 році Богдан Стебельський очолив Асоціацію діячів української культури і був головним редактором збірника «Естафета». В 1973 році його обрали головою Ради справ культури при секретаріаті Світового конгресу вільних українців і в цей же період науковець, журналіст та педагог очолив Наукове товариство імені Тараса Шевченка у Канаді. Його розлогі статті-розвідки «Українська культура – джерело самобутності і світогляду українського народу», «Доісторична скульптура в Україні як джерело визначення антропологічного походження населення України», «Християнство і українська культура» свідчать про глибоку ерудицію та широкий діапазон зацікавлень автора, його титанічну працю на ниві розвитку української культури в діаспорі.

В 80-х роках ХХ століття в образотворчому мистецтві Богдан Стебельський – маляр-імпресіоніст з виразними українськими рисами. Роботам митця властива глибина, проникливість, вдумливість та оригінальність. Особливо цінним є олійний живопис майстра (використовував також акварелі) – портрети, пейзажі, натюрморти, композиції релігійної тематики. Досить яскраво ілюстрував художник видання для маленьких читачів. Окремо слід відзначити багаторічну і плідну працю Богдана Ілліча в оформленні обкладинок до календарів «Гомін України».

Помер Богдан Стебельський в 1994 році в Торонто.

Багатогранна діяльність талановитого майстра пера й пензля виявилася потужним пластом української інтелектуальної культури в екзилі. Вагомий внесок Богдана Стебельського у скарбницю вітчизняної літератури і мистецтва полягає в системному дослідженні витоків української духовності: як живописець та митець-графік він вдало поєднав глибокий аналіз доісторичних пам'яток із сучасними віяннями європейського малярства. Це особистість, яка зуміла перетворити вигнання на місію, а тугу за Батьківщиною – на титанічну творчу енергію, що й сьогодні продовжує живити українську наукову та мистецьку думку.

На книжкових полицях представлено творчий доробок літератора, художника, журналіста. Особливу увагу відвідувачам радимо звернути на фундаментальну працю Богдана Стебельського «Ідеї та творчість» (Торонто, 1991 рік). Видання містить нариси «Українська культура – джерело самобутності і світогляду українського народу», «Зображення людини в українській літературі ХІ-ХІІІ століть», «Дідух чи ялинка», «Краківська академія мистецтв і українці», а також ряд статей про творчість геніального Кобзаря: «Слово Шевченка на сторожі нації», «Шевченко і його народ християнський», «Хліборобські образи в метафорах Шевченка», «Поняття батька та матері в поезії Шевченка», «Концепція слави у творчості Шевченка», «Тарас Шевченко і археологія». Вартий ознайомлення і широкий спектр видань, що став знаковим для ювіляра, завдяки його невтомній редакторській та дослідницькій роботі. Це передусім, серія збірників наукових праць канадського НТШ, де Богдан Стебельський виступив не лише автором, а й невтомним організатором інтелектуального процесу. Особливу цінність мають випуски збірника Асоціації діячів української культури «Естафета» та комплекти календарів-альманахів «Гомін України», обкладинки яких, майстерно оформлені пензлем самого майстра, десятиліттями були візитівкою українського життя в Канаді, а гортаючи сторінки довідника «Українські митці у світі» (який, доречі, є незамінним джерелом для вивчення долі нашої культурної еліти за кордоном), можна дізнатися про цікаві факти з біографії діяча української діаспори.

Літературна спадщина Богдана Ілліча Стебельського наочно демонструє титанічний внесок філософа, мистецтвознавця, історика у сприянні розвитку української науки, освіти і культури далеко за межами Батьківщини.

Експозиція діє у відділі обслуговування користувачів з 12 березня по 12 квітня 2026 року.