Книжкова виставка "Штрихи до портрету великого майстра"

Сергій Домазар – український письменник, публіцист і перекладач у діаспорі (Австралія) – прожив життя, сповнене випробувань, мандрівок та невтомної літературної праці. Його справжнє ім'я – Сергій Федорович Давиденко. Псевдонім Іван Сагайда та пізніше прізвище Домазар стали частиною його складної біографії, позначеної боротьбою за незалежність України та життям в еміграції. 29 серпня 2025 року митцю виповнюється 125 років від дня народження. Канадсько-український бібліотечний центр підготував книжкову виставку «Штрихи до портрету великого майстра» з якою пропонує ознайомитися у відділі обслуговування користувачів.

Сергій Домазар народився 29 серпня 1900 року в місті Пирятин, на Полтавщині, у родині сільського фельдшера. Навчався у місцевій гімназії. Сімнадцятирічним юнаком покинув рідне місто та пішов захищати Україну. Закінчив школу старшин Української Галицької Армії. Після поразки військ Української Народної Республіки, ледве видужавши від тифу, потрапив до в’язниці, був засуджений на розстріл, але дивом врятувався і відтоді прибрав собі прізвище померлого від тифу побратима по зброї. На батьківщині Сергій Домазар вів кочовий спосіб життя, боявся зустріти когось, хто знав про його петлюрівське минуле й міг поскаржитися владі.

Окрім любові до літератури, С. Домазар захоплювався мистецтвом, особливо скульптурою. Підтримував дружні стосунки з видатним українським скульптором, художником, драматургом, сценаристом, кінорежисером Іваном Кавалерідзе, котрий заохочував письменника розвивати собі хист до витончених пластичних форм, застиглих в камені.

Двічі довилося Сергію Домазару тікати за кордон. Хотів дістатися до Парижа, але туга за домівкою спонукала його повернутися на Україну. Однак досить складно було потім знайти роботу. Прагнучі не привертати до себе зайвої уваги, письменник працював там, де був непомітним: суфлером у театрі «Березіль» або займався вдома перекладом (на замовлення) німецької енциклопедії. У театрі Леся Курбаса Сергій Домазар познайомився зі своєю майбутньою дружиною – актрисою Оленою Кісіль-Загорянською, невдовзі одружився з нею. В 1932 році в них народився син Гай. Відтоді Олена та Сергій працювали коректорами у друкарнях Харкова й Києва. Через деякій час С. Домазар влаштувався викладачем німецької мови в Київський ветеринарний інститут.

Навесні 1942 року родина Домазарів разом із групою селян прибула до Німеччини, як остарбайтери на сільськогосподарські роботи. Це була досить важка праця, але незважаючи на ні на що, Сергій Домазар знаходив час писати статті для «Української газети» в Берліні. Таким чином здобув собі популярність та визнання серед читачів – своїх співвітчизників. Ось як з цього приводу пише журналіст, видавець, ініціатор українознавчих студій в Австралії, Володимир Шумський: «Я познайомився із Сергієм Домазаром на початку 1947 року в нашому еміграційному товариському колі. Вже тоді Сергій був відомим прозаїком, який написав декілька публіцистичних праць (зокрема «Великі питання»), його постійно запрошували на різноманітні літературно-мистецькі зустрічі, де він дуже охоче спілкувався зі своїми прихильниками». «Великі питання» – перший твір митця, виданий під псевдонімом «Іван Сагайдак», що є публіцистичною розвідкою про ідеальний устрій майбутньої самостійної України.

У квітні 1949 року сім’я Домазарів прибула до Мельбурна (Австралія), але мешкати їм довелось спочатку у Сіднеї, де Сергій із дружиною брали активну участь у громадському, культурному та релігійному житті столиці. Письменник вів дописи до першого на цим континенті українського часопису «Вільна думка», обстоював права українців як окремої нації в англомовній пресі Сіднея. Друкувався в багатьох газетах та журналах діаспори, таких як скажімо, «Сучасність», «Визвольний шлях», «Жіночій світ».  

Разом з тим, прозаїк та журналіст ніяк не міг звикнути до Австралії з її досить відмінною від України природою. Туга за Батьківщиною спонукала майстра пера залишити цей теплий край. Письменник три роки подорожує Європою, Канадою, США. Повернувшись до Австралії, Сергій Домазар оселяється в місцевості Ему Плейнс (Рівнина страусів), на березі річки Непієн, яка нагадувала йому рідний пирятинській Удай. Саме тут і був створений основний твір прозаїка – роман «Замок над Водаєм». Вперше він був виданий у Мюнхені 1964 року. Англійською мовою книга вийшла у 1971-му. 

«Замок над Водаєм» – автобіографічна розповідь, написана у вигляді спогадів головного героя Івана Сагая про дитячі, підліткові, юнацькі роки проведені в Україні. Дитинство Івана зображується на тлі мальовничих краєвидів Полтавщини. Шкільні роки тісно пов’язані з Пирятином, де Івану Сагаю довелося багато пережити щасливих і сумних митей життя. Це місто назавжди залишилося в його серці. Пригоди та поневіряння юнака відбуваються в період революційних перипетій 1917 року. Тогочасні трагічні події читач спостерігає з точки зору молодого українського патріота, учасника Української Галицької Армії. Оскільки «Замок над Водаєм» – художній твір, то деякі реальні факти з життя Сергія Домазара, відображені у романі, пройшли мистецьку трансформацію та естетичне переосмислення.

В Австралії були видані й інші книги письменника: «Два нариси (1953), «Кордон Володаря сімох морів» (1962), «Реставратори голубих мрій» (1973).

Сергій Домазар мав репутацію тонкого знавця української мови. Написав мовознавчу розвідку «Досконале знання нашої мови». Гарно володів англійською, що дозволяло йому займатися перекладами.

На завершення, цитата українського письменника, літературознавця, критика, документаліста, громадського діяча Михайла Слабошпицького: «Перечитуючи Домазарові публіцистичні, історико-політичні, літературно-критичні й мовознавчі праці, неодноразово спадає думка – якби цьому інтелекту випали бодай на дещицю сприятливіші умови для наукової та творчої роботи, то він би дав нам на стократ більше. В нього є не тільки знання матеріалу і проблем, а й оте дорогоцінне вміння йти до суті найкоротшим шляхом, що дається людям так само рідко, як і талант».

На експозиції представлена література, в котрій подана біографія та стислий огляд творчості майстра, а також розглянуто наукові розвідки та художні публікації видатного українського та австралійського письменника-емігранта, котрий все своє життя жив Україною і вірив у неминучість відродження вільної, ні від кого незалежної держави.

Запрошуємо завітати до відділу обслуговування користувачів в період з 28 серпня по 28 вересня 2025 року.