Віртуальний нарис: "Життєвий шлях і творча доля"

25 червня 2025 року виповнюється 125 років від дня народження Онуфрія Іваха (1900-1964) – українського поета, прозаїка, перекладача, журналіста у діаспорі (Канада). На честь ювілею письменника Канадсько-український бібліотечний центр підготував віртуальний нарис «Життєвий шлях і творча доля».

Онуфрію Іваху судилося стати правдивим літописцем життя українців у Канаді. З його творів дізнаємось, як велося нашим співвітчизникам-переселенцям у далеких землях, як вони там вкорінились і розбудовували свій заокеанський – і все одно український – світ.

Народився Онуфрій Тимофійович Івах 25 червня 1900 року у селищі Підпилип’я Борщівського повіту (Західна Україна), яке на той час було у складі Австро-Угорської імперії. До Канади родина Івахів емігрувала у 1909 році, Онуфрію на той час виповнилося дев’ять років. Ніжна, надмірно чутлива та до всього цікава вдача хлопця зустріла зовсім інший світ від того, що він лишив вдома, в Україні. 

Майбутній письменник згадував у автобіографії: «Ми приїхали до Канади у червні 1909 року. То були складні часи, сповнені боротьби з кліматичними умовами та матеріальними нестатками. Не було інших дітей аби я міг спілкуватися з ними. Почувався самотнім. Та коли почав ходити до школи, хоча й на далеку відстань, то так сподобалось навчатися, що годі було мене стримати». Далі продовжував: «Я – син хлібороба. Постійно допомагав батькові корчувати ліс, орати, сіяти, жати, косити сіно. Для мене це була – найулюбленіша справа. Ще дуже любив читати. Мій вчитель подарував мені «КОБЗАРЯ» Шевченка, котрого я знав майже напам’ять. І видання «Ілюстрованої історії України» Михайла Грушевського, яке я прочитав за дві доби».

По закінченні середньої школи в невеликому містечку Доуфині (провінція Манітоба), О. Івах навчався в Українському інституті імені Петра Могили (місто Саскатун, провінція Саскачеван). В 1929 році закінчив філософський факультет Саскачеванського університету.

Працював у редакції газети «Український голос», (в якій, доречі вийшла перша збірка його віршів в 1917 році), читав лекції з історії української літератури в Українському інституті імені Петра Могили та Українській греко-католицькій теологічній семінарії. Брав участь у діяльності Товариства української культури й освіти у Вінніпезі.

У 1939 році письменник опублікував в газеті «Український голос» «Нарис історії Великої Британії» та «Коротку історію Канади» (1940). Друкувався також у газетах «Канадський фермер», «Свобода» та інших. У своїх поезіях поєднував неокласичні традиції з рисами, властивими ранній творчості Павла Тичини. У англомовних часописах публікував статті про видатних діячів української культури.

Переклав і уклав антологію «Ukrainian Songs and Lyrics» («Українські пісні і ліричні поезії», Вінніпеґ, 1933), у вступному слові до якої подав стислий нарис української літератури в контексті світової; антологію склали українські народні пісні та вірші 21 поета – Т. Шевченка, І. Котляревського, М. Шашкевича, С. Руданського, І. Франка, Б. Лепкого та інших.

                           

Видав граматику «Ключ до мови» (1943), «Ukrainian Self-Educator for the Beginners» («Самовчитель української мови для початківців», 1946; 2-е вид. – 1953), «Ukrainian Reader with Vocabulary and Notes» («Українська читанка зі словником і примітками», 1960; усі – Вінніпеґ), де вміщено розвідки з української давньої та сучасної літератури (на той період), подано аналіз творів українських письменників, що мешкають у Канаді.

О. Івах є автором статей про видатних діячів української культури, зокрема про Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку в англомовних періодичних виданнях. Так, у листі «Звернення України до Америки» (1947 рік, англійською мовою) вмістив окремий розділ про Шевченка, в ньому стверджував, що найбільшими літературними геніями України є Котляревський і Шевченко, проводив паралелі між ними та Дж. Чосером і В. Шекспіром – класиками англійської літератури.

У 1947 році опублікував у власному англомовному перекладі під заголовком «Співаймо ж!» збірку українських народних пісень, а також твір «Голос землі» (рідною мовою). 

Окремі вірші О. Іваха переклав канадський публіцист, мовознавець, професор-славіст університету імені В. Мак-Мастера (м. Гамільтон, провінція Онтаріо) В. Кіркконел і опублікував їх у антологіях «Canadian Overtones» («Канадські співголоси», 1935) та «The Ukrainian Poets» («Українські поети», Торонто, 1963).

Справді, варто прочитати, скажімо, нарис письменника «Життя українців у Канаді» (надрукований у «Ювілейному альманасі 1894-1944»), щоб захопитися соковитою мовою, уважними спостереженнями, яскравими образами, що створив автор – й погодитися: Онуфрій Івах вельми гідно представив українське слово в далекій Канаді!..