Літературна гостина "Моє життя могло б стати сюжетом для роману..."

15 жовтня 2026 року з нагоди 135-річниці від дня народження українського поета, прозаїка, перекладача Юрія Клена (1891-1947) в актовому залі Полтавської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 37 відбулася літературна гостина «Моє життя могло б стати сюжетом для роману…». Захід організував Канадсько-український бібліотечний центр (відділ обслуговування користувачів) Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І.П. Котляревського. Про нелегку долю митця та про його вагомий внесок в українську культуру розповіла спікерка зустрічі – кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри педагогічних та суспільних наук Полтавського університету економіки і торгівлі Віта Сарапин.

Відновлення історичної справедливості в царині літератури є запорукою відродження культурного потенціалу та осмислення векторів духовного розвитку нації. Свідченням цього є потужна хвиля повернення творчої спадщини письменників-емігрантів на Батьківщину, усвідомлення простої й водночас величної істини: українська література, незалежно від того, де її творено – у Києві чи Харкові, у Львові чи Празі, у Торонто чи Нью-Йорку – є неоціненним надбанням українського народу. 

Постать Юрія Клена добре знана в українському зарубіжжі. Життя нашого видатного співвітчизника виявилося настільки насиченим, що на основі подій з нього дійсно можна було б написати чудовий роман – з драматичними поворотами, творчими пошуками й незгасимою любов’ю до рідної української землі. Так, саме Україна була для німця Освальда-Еккарда Бургардта (справжнє ім’я митця) рідною землею. Народжений 4 жовтня 1891 року на Поділлі в родині німецьких колоністів, майбутній письменник здобув блискучу освіту, закінчивши Першу київську гімназію із золотою медаллю та Київський університет Святого Володимира. Згодом він став одним із тих, хто присвятив свій талант служінню українському слову.

Доля не раз випробовувала митця. Під час Першої світової війни його як етнічного німця вислали до Архангельської губернії. Повернувшись до Києва, Освальд Бургард поринув у викладацьку діяльність, здійснював художні переклади творів європейських класиків. Наприкінці 1920-х років почав активно писати українською мовою, обравши псевдонім Юрій Клен. Творчі інтереси зблизили письменника з представниками українського неокласицизму – Миколою Зеровим, Максимом Рильським, Павлом Филиповичем та Михайлом Драй-Хмарою. Юрій Клен став одним із найяскравіших представників цього літературного напрямку. Поезія та проза письменника вирізняються філософською насиченістю, драматизмом переживань і прагненням осягнути місце людини у вирі історичних подій. Загроза сталінських репресій змусила письменника залишити Вітчизну. Німеччина й Австрія стали місцями його подальшого перебування в еміграції, але не змогли розірвати духовного зв’язку з Україною. 30 жовтня 1947 року Юрій Клен помер в Аугсбурзі (Німеччина), залишивши по собі спадщину, що сьогодні відкриває читачам нові горизонти української літератури. 

Під час виступу пані спікерка яскраво відобразила особливості творчого світогляду Юрія Клена та визначила його чільне місце серед неокласиків. Вона окремо акцентувала увагу на глибині історико-філософських мотивів у творах майстра, а завдяки доречним цитатам з творів ювіляра жваво й майстерно зацікавила слухачів, дозволивши аудиторії повною мірою відчути всю потужність поезії та прози автора.

Доповненням до розповіді стали книги та періодичні видання з фонду Бібліотеки, в яких вміщено матеріали про життя та творчість ювіляра. Представлена література надала змогу юним слухачам глибше осягнути непересічність особистості майстра художнього слова й зацікавитися процесом повернення забутих імен на Батьківщину.

Незалежний у поглядах, принциповий і палкий захисник загальнолюдських цінностей, митець крізь життєві лихоліття та відстані проніс вірність рідному українському слову, гордо усвідомлюючи себе спадкоємцем великих традицій корифеїв національного письменництва Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Лесі Українки. Організатори заходу висловили сподівання, що знайомство з інтелектуальним та естетичним виміром відомого українського автора стане для школярів поштовхом до подальшого читання, самостійних відкриттів і глибшого вивчення вітчизняної літератури, що становить невід’ємну частину світового культурного простору.